Кому що а мені каша

Всі словники 199 760

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

аа
аб
ав
аг
аґ
ад
ае
ає
аж
аз
ай
ак
ал
ам
ан
ао
ап
ар
ас
ат
ау
аф
ах
ац
ач
аш
ая

ба
бг
бд
бе
бє
бж
бз
би
бі
бл
бо
бр
бу
бю
бя

ва
вб
вв
вг
вд
ве
вж
вз
ви
ві
вї
вй
вк
вл
вм
вн
во
вп
вр
вс
вт
ву
вх
вц
вч
вш
вщ
вю
вя

га
гв
гд
ге
гз
ги
гі
гл
гм
гн
го
гп
гр
гс
гу
гя

ґа
ґв
ґе
ґз
ґи
ґі
ґл
ґн
ґо
ґр
ґу

да
дб
дв
де
дє
дж
дз
ди
ді
дї
дл
дм
дн
до
дп
др
ду
дх
дь
дю
дя

еб
ев
ег
ед
еж
ез
ей
ек
ел
ем
ен
ео
еп
ер
ес
ет
еф
ех
еч
еш

єв
єг
єд
єе
єж
єз
єй
єл
єм
єн
єп
єр
єс
єт
єф
єх
єщ

жа
жб
жв
жг
жґ
жд
же
жє
жи
жі
жл
жм
жн
жо
жр
жу
жю

за
зб
зв
зг
зґ
зд
зе
зє
зж
зз
зи
зі
зї
зй
зл
зм
зн
зо
зп
зр
зс
зу
зц
зч
зш
зщ
зю
зя

ив
ид
иж
ик
ил
им
ин
ир
ис
ит

іб
ів
іг
ід
іє
іж
із
ік
іл
ім
ін
іо
іп
ір
іс
іт
іу
іх
іш

їд
їж
їз
їй
їс
їх

йм
йн
йо
йт

ка
кв
ке
кз
ки
кі
кл
км
кн
ко
кп
кр
кс
кт
ку
кх
кш
кю
кя

ла
ле
лж
ли
лі
лк
лл
ло
лу
ль
лю
ля

ма
мг
ме
мж
мз
ми
мі
мл
мн
мо
мр
мс
мт
му
мч
мш
мю
мя

на
нг
не
ни
ні
но
ну
нь
ню
ня

оа
об
ов
ог
од
оє
ож
оз
ої
ой
ок
ол
ом
он
оо
оп
ор
ос
от
оф
ох
оц
оч
ош
ощ
ою

па
пе
пє
пи
пі
пї
пл
пн
по
пп
пр
пс
пт
пу
пф
пх
пч
пш
пю
пя

ра
рв
рд
ре
рє
рж
ри
рі
рк
рн
ро
рп
рр
рс
рт
ру
рь
рю
ря

са
св
сг
се
сє
си
сі
ск
сл
см
сн
со
сп
ср
сс
ст
су
сф
сх
сц
сч
сь
сю
ся

та
тв
те
ти
ті
тк
тл
тм
тн
то
тп
тр
тс
ту
тх
тщ
ть
тю
тя

уб
ув
уґ
уг
уд
уе
уж
уз
уї
уй
ук
ул
ум
ун
уо
уп
ур
ус
ут
ух
уц
уч
уш
ущ
ую
уя

фа
фе
фз
фи
фі
фл
фо
фр
фт
фу
фю

ха
хв
хе
хи
хі
хл
хм
хн
хо
хр
хт
ху
хх

ца
цв
це
цє
ци
ці
цм
цн
цо
цп
цс
цу
ць
цю
ця

ча
чв
че
чє
чи
чі
чї
чк
чл
чм
чо
чр
чт
чу
чх
чш
чю
чя

ша
шв
ше
шє
ши
ші
шк
шл
шм
шн
шо
шп
шр
шт
шу
шх
шш

ща
ще
щи
щі
що
щу

юа
юб
юв
юг
юд
юж
юз
юк
юл
юн
юп
юр
юс
ют
юф
юх
юш

яб
яв
яг
яґ
яд
яє
яз
яй
як
ял
ям
ян
яп
яр
яс
ят
яф
ях
яч
яш
ящ

КА́ША, і, ж.

1. Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Вари воду, вода й буде — а вкинь круп, каша буде (Номис, 1864, № 5244); Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям (Мирний, II, 1954, 224); Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша (Вишня, І, 1956, 304).

◊ Да́ти (вси́пати і т. ін.) бере́зової ка́ші див. бере́зовий; Завари́лася ка́ша — почалася якась складна й клопітна або неприємна справа.— Через отой мундир і вся каша заварилася (Баш, На землі. 1957, 75); Завари́ти ка́шу — затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками. Прокіп заварив таку кашу, з якої, мабуть, не вийти цілим ні йому, ні.. дочці його (Дмит., Наречена, 1959, 68); Ка́ші не зва́риш (не зва́рите) див. звари́ти 1 ; Ка́ші про́сить (про́сять), жарт., рідко — те саме, що Ї́сти про́сить (про́сять) (див. ї́сти). Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (Добр., Очак. розмир, 1965, 92); Ма́ло [ще] ка́ші з’їв (з’ї́ла) див. з’їда́ти; Не дава́ти (не да́ти) наплюва́ти собі́ в ка́шу — не дозволяти комусь, не допускати нехтувати себе або безкарно шкодити собі. — Ці [Павло та Варвара] не дадуть наплювати собі в кашу. Бравий народ (Кир., Вибр., 1960, 287); Покуштува́ти (скуштува́ти) бере́зової ка́ші — бути побитим, дістати прочухана.

2. перев. з означ., перен. Напіврідка маса, що своїм виглядом нагадує цю страву (про багно, сніг тощо). В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг, перетворювався в кашу, прогрузав мало не до самої землі (Збан., Сеспель, 1961, 328); Довго м’яв [Олекса] сніг ненадійними черевиками, що аж ніяк не були пристосовані до мокрої снігової каші та густого чорноземного місива (Руд., Остання шабля, 1959, 288).

3. перен., розм. Безладна суміш чого-небудь. В долині — каша. Вози, худоба і люди збилися в купу, од якої йде пара і пахне потом (Коцюб., II, 1955, 240); [Нагар:] Змішалось усе — люди, зброя — в криваву кашу (Корн., І, 1955, 25).

Каша, ші, ж.

1) Каша. Борщ без каші вдовець. Канев. у. Так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать.

2) Березова каша. Розги.

3) Родъ игры въ мячъ. Чуб. IV. 43. КС. 1887. VI. 461.

4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. Ум. Кашка, кашечка. Горщечок кашечки. Грин. III. 657.

ка́ша —

2) народна гра в м’яч;

3) п’ята фігура при грі в м’яч, що називається сті́нкою (див.);

4) бере́зова ка́ша (ка́шка) — різка для покарання; взагалі покарання (зі словами покуштува́ти, пої́сти, скуштува́ти, да́ти, почастува́ти та ін.), фразеологізми: да́ти (вси́пати) бере́зової ка́ші — побити кого-небудь; перепа́сти бере́зової ка́ші — про побої, зазнані від кого-небудь; скуштувати березової каші (кашки) — бути побитим; частува́ти бере́зовою ка́шею — бити кого-небудь. Як буде добре вчитись, то я їй і намисто, і серги, і перстень привезу, а як же ні, то привезу березової каші (Т. Шевченко); Хведько не вчивсь і скоштував Березової кашки (П. Гулак-Артемовський); Крикнув — радцям каші Березової дать (П. Грабовський).

Польза каш

Овсянка полезна для сердечно-сосудистой системы. Она снижает уровень холестерина, борется с образованием тромбов. Кроме этого, овсяная каша полезна для мозга: она улучшается память, внимание и мыслительные процессы.

Манка – незаменимая каша для людей с заболеваниями пищеварения. Она обладает обволакивающим эффектом, уменьшает боли при гастритах и язве. Манку рекомендуют беременным женщинам, каша благотворно влияет на развитие плода. Укрепляет костную и мышечную ткань.

Перловка укрепляет иммунитет, борется с вирусами и бактериями. Помогает избавится от запоров. Каша предотвращает образование камней в мочевом пузыре, печени и почках. Благотворно влияет на зубы, волосы и ногти.

Пшенка способствует выработке эритроцитов в крови, укрепляет стенки сосудов. Влияет на жировой обмен на клеточном уровне. Выводит шлаки и слизь из организма, нормализует работу нервной системы.

Кукурузная каша – идеальный вариант для диетического питания. Выводит из организма свободны радикады и пестициды, предотвращает процессы брожения и гниения в кишечнике.

Вред каш

У каши, как и у любого продукта, помимо пользы есть и вред. Тот или иной вид крупы может вызвать индивидуальную непереносимость злаков.

Например, овсянку нельзя кушать каждый день. Фитиновая кислота, которая есть в этой каше, мешает усвоению кальция. Также овсянка богата крахмалом и может привести к диабету. Поэтому овсянку лучше употреблять в зимний период времени, когда организм нуждается в большом количестве энергии.

Манка содержит клейковину, которая замедляет процессы усвоения и пищеварения. Также ее рекомендуется людям, страдающим запорами.

Перловка негативно влияет на организм с повышенной кислотностью желудка. Приводит к газообразованию и метеоризму.

Пшенку нельзя кушать после операциях на внутренних органах, а также людям с пониженной кислотностью желудка. У мужчин из-за чрезмерного потребления пшенки может снижаться потенция.

Кукуруза – блюдо тяжелое. После него может возникать чувство вздутие и тяжести. Может проявится аллергия в виде красных щек. Также противопоказана людям с обострившимися заболеваниями желудка.

Каша является одним из традиционных блюд исконно русской кухни. Наши предки не зря ели её каждый день, ведь крупы – это источник энергии и кладезь ценных микроэлементов. Целебный продукт прочно вошёл в повседневное меню, и поэтому сегодня мы расскажем о самых полезных кашах.

О полезных свойствах каш известно всем. Это блюдо занимает особое место в рационе благодаря своей сытности, вкусу и простоте приготовления. Различные крупы являются неотъемлемым элементом правильного питания. Сегодня мы расскажем о том, какие каши самые полезные.

Самые полезные каши на завтрак

Задача правильного завтрака – помочь организму проснуться и зарядиться энергией. Для этого прекрасно подходят блюда из круп, поэтому мы составили рейтинг самых полезных для организма каш.

Никого не удивит наличие в этом списке овсянки. Согласно отзывам именно она лидирует в списке самых популярных завтраков.

Сторонники правильного питания превозносят овсянку как один из лучших завтраков. Это верно, но лишь отчасти. На самом деле целебные свойства овсяной крупы раскрываются только при определённых условиях.

Самой полезной считается цельнозерновая каша. Это нешлифованный натуральный продукт, богатый сложными углеводами. Из такой крупы получается самая полезная каша, но её приготовление занимает много времени - от 30 минут до часа.

Овсянка также продаётся в форме очищенных хлопьев. В такой каше меньше клетчатки, зато она готовится всего за 15 минут и подходит для диетического питания при гастрите, язве и панкреатите.

Овсянка быстрого приготовления не лучший вариант для завтрака. Она не принесёт организму ни особого вреда, ни пользы. Если вы худеете, лучше вовсе отказаться от овсянки в пакетиках, поскольку она содержит много сахара и калорийных добавок.

И всё же чем полезна овсяная каша? Эта популярная крупа содержит целый спектр питательных веществ, витаминов и минералов:

витамины группы В для мозговой активности и баланса нервной системы;
фосфор для усвоения витаминов, нормальной когнитивной деятельности и энергии;
калий для здоровья сердечно-сосудистой системы;
магний для борьбы со стрессом;
клетчатка для хорошего пищеварения и быстрого метаболизма.

Пшённую кашу дома готовят достаточно редко, а между тем она имеет много прекрасных свойств, да и просто очень вкусна.

Пшено издавна используется в русской кухне. Из этой крупы можно приготовить одну из самых полезных каш с уникальным набором микроэлементов:

витамины В2, В5, В6;
аминокислоты: валин, лейцин и третнин;
фосфор;
кальций;
магний.

Пшённая каша способствует очищению организма и снижению уровня сахара в крови. Также она благотворно влияет на кожу и обладает низкой аллергенностью. Если вы не любите каши, из пшена можно приготовить гарнир или даже десерт. Оно отлично сочетается с мясом, овощами, сыром и фруктами.

Сегодня манка незаслуженно забыта, а буквально несколько десятилетий назад её польза ни у кого не вызывала сомнений.

Манную крупу часто включают в меню при гастрите и других заболеваниях желудочно-кишечного тракта, даже в острой стадии. Каша из манки обладает обволакивающими свойствами и снижает воздействие кислоты на стенки желудка.

Манная каша помогает справляться с усталостью, поэтому она подходит для полноценного рациона при повышенных нагрузках. Она стимулирует деятельность мозга, снижает уровень стресса и тревожности.

Самая полезная каша на воде – гречневая

Каши для завтрака обычно готовят на молоке. Конечно, овсянка, пшёнка и манка в таком виде гораздо вкуснее. Однако есть и крупы, которые буквально созданы для варки на воде, например гречневая.

Гречка прежде всего ассоциируется с рассыпчатой крупой, а не вязкой кашицей, поэтому она гораздо чаще используется в качестве гарнира, а не самостоятельного блюда на завтрак. Гречневая крупа является лидером среди самых полезных каш на воде. Она содержит фосфор, цинк, железо, витамин В6, фолиевую и пантотеновую кислоту. Гречка имеет низкий гликемический индекс, поэтому её так любят включать в различные диеты для похудения.

Самая полезная каша на молоке – кукурузная

Кукурузную кашу едят нечасто, но мы настоятельно советуем обратить на неё внимание. Кукурузная каша подходит даже тем, кто страдает непереносимостью глютена – целиакией. Кроме того, она богата железом и фосфором, которые ускоряют обмен веществ, стимулируют выработку ферментов и насыщают организм кислородом.

Для тех, кто не переживает о своём весе, мы подготовили вкуснейший рецепт овсянки с сухофруктами.

‘1. а) Аби пшоно, каша буде (Шиш.-Іл., 7; Ном., 104; Укр. пр.,1936, 392; 1963, 583); …то каша буде (ІМФЕ, 29-3, 117, 21);

б) Було б пшоно, а каша буде (Н. н., Черк.).

2. Без каші обід сирота (ІМФЕ, 29-3, 117,27).

3. Вари воду — вода буде, всип крупи — каша буде (Фр., І, 1, 137).— Див. варити.

4. а) В гурті й каша їсться (Закр., 150; Укр. пр., 1955, 68);

б)В гурті і каша добре їсться (Н. н., Київщ.);

в) В гурті каші не наїсися (Укр. пр., 1963, 69).

5. а) Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять (ІМФЕ, 29-3, 127, 31);

б) Вівсяна каша хвалилась, нібито з маслом родилась (ІМФЕ, 14-3, 211,183);

в) Гречана каша сама себе хвалить (Ном., 51; Вік живи, 23; ІМФЕ, 1-5, 461, 252);

г) Каша гречана сама себе хвалить (ІМФЕ, 29-3, 127, 27);

д) Каша гречана хвалилася, що вона з коров’ячим маслом родилася (ІМФЕ, 29-3, 127, 31).— Рос.: Снег., 306; Даль, 812; Рибн., 80; біл.: Рапан., 245.

6. Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній — батько наш рідний (Укр. пр., 1955, 48; 1963, 65).

7. а) Где каша з маслом, там і нас не маш (Зін., 219);

б) Де каша з маслом, туди нас не гукають (Сл. Черк., 7).

8. а) Густа каша дітей не розганяє (Висл., 252; Фр., II, 1, 248; Прип., 155);

б) Густа каша дітей не розгонить (Шиш.-Іл., 19; Чуб., 256; Укр. пр., 1955,128; Н. ск., 1971, 57);

в) Гуща дітей не розгонить (Ном., 129; Фр., І, 2, 493; Укр. пр., 1961, 159).— Рос.: Даль, 816; біл.: Ляцький, 17; Рапан., 84; Гр., 2, 118.

9. Густенька каша, то не наша, а наш несолений куліш — як хочеш, так і їж (Укр. пр., 1936, 44; 1955, 48; Н. ск., 1971, 57).

10. а) Давайте круту варить, бо рідкої ні з чого (Ном., 191; Укр. пр., 1963, 66; Н. ск., 1971, 56);

б) Коли нема пшона, давайте круту варить (Ном., 191);

в) Хіба круту варить, бо рідкої ні з чого (Укр. пр., 1955, 48);

г) Коли нема пшона, давайте кашу варить (Укр. пр., 1963, 65).

11. а) Добра каша: крупина за крупиною ганяється з дрючипою (Ном., 241; Укр. пр., 1936, 48; 1963, 66); …гониться з дубиною (Н. н., Київщ.);

б) Крупина за крупиною ганяється з дрючиною (ІМФЕ, 14-3, 211,156).

12. а) Заварив добру кашу (Ном., 69);

б) Заварив кашу, то не жалій і масла (Н. н., Вол.);

в) Заваривши каїііу, не жалуй масла (Ном., 143; Укр. пр., 1963, 583; ІМФЕ, 14-3, 211, 107);

г) Заварив кашу — так і їж (Ном., 136; Літ. г., 1961, 5.ХІІ);

д) Наварив каші — та й не з’їси (Укр. пр., 1963, 710);

е) Наварив каші — тепер їж (Прип., 155);

є) Сама кашу заварила, сама і їж (Н. н., Вол.);

ж)Хто каші наварив, той мусить і з’їсти (Ільк., 101; Ном., 136; Висл., 283; Укр. пр., 1963, 709);

з) Хто заварив кашу, той най і сьорбає (Скр., 421); …той нехай і розхльобуе (Н. н. Вол.).— Рос.: Даль, 188, 496, 500; Жуков, 395; Рибн., 126.

13. За піччю сиди да кашу їж (Зін., 265; Укр. пр., 1963, 554).

14. З гречки та проса — і каша і паша (Шиш.-Іл., 26; Укр. пр., 1955, 104; 1963, 251).

15. З ним каші не звариш (Укр. пр., 1955, 228).— Рос.: Даль, 241; Рибн., 197.

16. а) 3 пшона і дурень каші наварить (Укр. пр., 1963, 65; Н. ск., 1971, 56);

б) І дурень би каші наварив, якби круп дали (Шиш.-Іл.,27);

в) І дурень зварить кашу, як пшоно е (Укр. пр., 1955, 48; Вік живи, 33);

г) І дурень каші наварить (Сл. ід., 155; ІМФЕ, 29-3, 151,58) ;

д) І дурень каші наварить, аби пшоно (Ном., 104); …аби пшоно та сало (ВНС, 10; Закр., 168; Укр. пр., 1963, 391); …як є з чого (Білоц., 24);

е) І дурень кашу зварить, була б криниця та водиця (Н. к, Сумщ.);

є) Як є з чого, то й дурень кашу зварить (Фр., II,1,248).— Рос.: Даль, 572; біл.: Рапан., 102; Гр., 1,151.

17. а) І каші не хочу, і по воду не піду (Ільк., 39; Закр., 168; Висл., 273; Укр. пр., 1963, 195; Н. ск., 1971, 179);

б) Не хочу каші й по воду не піду (Фр., 111,1, 281).— Біл.: Гр., 2, 274.

18. їла коса кашу — ходи нижче, не їла — бери вище (Укр. пр., 1963, 66).

19. Казали-бо батьки наші, що до шкварків треба каші (Прип., 155).

20. Капусти — не пропусти, а каші, як ласка ваші (Фр., 11, 1,242).

21. а) Каша наша, батьків борщ (Ільк., 41; Висл., 275; Укр. пр., 1963, 583; II. ск., 1971, 59; ІМФЕ, 140-3, 211, 131);

б) Наша каша – батьків борщ (Шиш.-Іл., 47);

в) Наша каша, а ваш борщ (Прип., 155).

22. а) Каша — то мати наша (Алекс., 9);

б) Каша — мати наша, а борщ полежака, лежить дома, як собака (Укр. пр., 1963, 583).

23. Каша — розгониха наша (Укр. пр., 1963, 65).— Рос.: Снег., 168; Би.: Гр., 1, 225.

24. Каша — потіха наша (Н. н., Вол.).— Біл.: Гр., 1, 225.

25. а) Кашу маслом не зіпсуєш (Чуб., 248; Укр. пр., 1955, 276; Вік живи, 35; Алекс., 10; ІМФЕ, 29-3, 127, 27);

б) Каші салом не зіпсуєш (Н. н., Вол.).— Рос.: Снег., 168; Даль, 812; Жуков, 182; біл.: Гр., 1, 248.

26. Коли зварилась каша, то не жалій масла (ІМФЕ, 29-3, 127,31).

27. Коли ласка ваші, а нам аби каші (Фр., II, 2, 335).

28. Кому що, а мені каша (ІМФЕ, 29-3, 128, 31).

29. Лихо наше — ячна каша: з’їв би і такої, та нема ніякої (Укр. пр., 1955, 48; Н. ск., 1971, 56).

30. Мовчки язичком — будеш їсти кашку, а ні — з’їси болячку(Н. н., Льв.).— Див. 2, язик.

31. Наївся каші, як віл браги (Н. н., Черніг.).

32. Не буде ні паші, ні каші (Фр., II, 2, 507).

33. а) Він не дасть собі в кашу наплювати (Укр.пр.,1955, 260;1963, 326);

б) Не дам собі в кашу наплювати (Ном., 82; Прип., 155);

в)Не дасть собі в кашу наплювати (Вік живи, 33).— Біл.: Гр., 2, 337.

34. Оттак наші: горщик каші, черепочок масла (ІМФЕ, 8-К1, 38, 13).

35. Отто наварив каші І (Фр., 11, 2, 424).

36. Пішли наші їсти каші (Ном., 151; Укр. пр., 1963, 583).

37. Смачна кашка, та мала чашка (Н. н., Харк.).

38. Якби у мене було пшоно та сіль, то я б зварив кашу, та жаль,що немає сала (Укр. пр., 1963, 66).

39. Як до каші, то всі наші, як до моркви — всі помовкли (Білоц.,ЗО).

У сучасному світі все більше людей замислюється про те, як зі звичайних продуктів харчування витягнути якомога більше корисних вітамінів і мінералів. У нашому столітті ми маємо достатньо ресурсів, котрих вистачить на наступні десятки років, але чи можемо ми сказати, що ці ресурси повністю задовольняють потреби людей? На жаль, із зростанням числа всіляких благ, їх якість стрімко знижується. І через це ми весь час шукаємо шляхи підвищення якості відомих нам ресурсів, і шляхи того, як взяти все корисне і відкинути шкідливе.

Жива каша - це спосіб приготування будь-якої крупи без залучення вогню, електрики або індукції. Іншими словами, крупа не вариться, а готується іншим методом. В основу подібної каші лягла здатність круп (а іноді і насіння) вбирати воду. Живою називають ту кашу, яка настоювалась в рідини кімнатної температури, а не варилася в ній.

Найголовнішими прихильниками (а, ймовірно, і негласними першовідкривачами) цієї страви є сироїди. Хоча в їх понятті, головною особливістю є факт неварені каші, для середньостатистичної людини основною перевагою є кількість корисних речовин, які зберігає в собі крупа.

З чого можна готувати живу кашу?

Щоб зробити живу кашу, потрібно всього лише замочити потрібну крупу або насіння у воді. Для цих цілей підійде практично будь-яка сировина, єдина відмінність в проміжку часу, що необхідний для замочування. Подивимося, скільки потрібно тримати у воді найпопулярніші крупи:

- пластівці (вівсяні, житні, пшеничні, кукурудзяні) - не більше 10-15 хвилин;

- ячмінь - 2 години;

- вівсяна крупа необроблена - 4 години;

- пшениця - 30 годин;

Тепер, згідно з цим списком, можна визначити яку крупу можна продовжувати готувати практично відразу, яку краще замочити звечора, а яку доведеться чекати кілька днів.

Також, дуже навіть живеньку кашу можна приготувати із замоченого насіння – найпопулярнішим є лляне насіння. Льон треба замочувати на ніч або на кілька годин.

Є ще один вид каш із живого матеріалу – із пророщеного зерна. Для цих цілей дуже часто використовують овес, пшеницю, зелену гречку, льон. Але цей вид каші вимагає деяких умінь.

Як смачно подати до столу справжню живу кашу?

Незважаючи на всі позитивні якості даного продукту, оцінити тонкий незвичний смак здатні далеко не всі. Але це не можна назвати обов'язковою необхідністю, адже є безліч різних корисних рецептів живої каші. Ось кілька з них.

Щоб приготувати дану страву, необхідні наступні складові:

- стиглі банани великого розміру (4 штуки), можна замінити на груші, персики або абрикоси;

- свіжі ягоди (1 склянка), через брак свіжих, заморожені теж відмінно підійдуть.

З чого почати приготування цієї дивної їжі? Дотримуйтесь нижче описаних кроків:

- насіння льону промити і замочити в холодній воді на кілька годин або на ніч. Воду брати з розрахунком 1:2;

- злити воду і промити насіння 2-3 рази;

- нарізати фрукти довільним чином, ягоди розморозити;

- помістити в блендер насіння, фрукти та ягоди. Все збити на високих швидкостях. Для отримання більш рідкої консистенції можна додати трохи води або рослинного молока.

Каша готова до вживання. Не забудьте зробити її ще красивішою, виклавши зверху фрукти або посипавши кокосовою стружкою.

Це ще більш цікава подача живої каші, смак якої припаде до душі практично всім прихильникам здорового харчування. Для її втілення знадобиться:

- пророщена зелена гречка (2/3 склянки);

- солодке яблуко маленького розміру (1 штука);

- заморожена чорниця або малина (1/3 склянки).

Готувати цю страву надзвичайно просто і швидко, треба всього лише:

- промити пророщену гречку в ледве теплій воді;

- очистити яблуко і нарізати його на шматочки середнього розміру;

- розморозити чорницю або малину ;

- скласти гречку і фруктову частину в блендер і гарненько все збити. Можна додати води або ж будь-яке рослинне молоко (відмінно підійде гречане).

На цьому все, насолоджуйтеся живою кашею. Для прикраси підійде мелена кориця, родзинки або дрібно посічена курага.

Вельми цікава і дуже поживна страва на сніданок, яку зможе приготувати практично кожен. Для цього знадобиться всього декілька інгредієнтів:

- пророщена зелена гречка (третина склянки);

- сухе насіння льону (третина склянки);

- олія волоського горіха (4-5 столових ложок).

У приготуванні немає нічого складного, головне запастися терпінням, щоб проростити гречку і вимочити насіння:

- з вечора залити льон водою і дати йому набухати до ранку;

- вранці промити насіння кілька разів, пророщену гречку теж можна промити;

- перемістити інгредієнти в блендер і ретельно збити, додаючи воду;

- розкласти по тарілках і полити невеликою кількістю олії.

Прикрашати цю кашу немає необхідності, вона смачна і в такому вигляді. Але, також до неї добре підійде натерта морква, салат із зелені або томати.

Для приготування цього сніданку можна взяти будь-які пророщені зерна, смак в будь-якому випадку буде чудовим. Отже, знадобляться:

- пророщена гречка, вівсяна крупа, пшениця або льон (1 склянка);

- стиглі банани (2 штуки);

- свіжий ананас (2-3 шматочки), можна використовувати консервований;

- курага (3-4 штуки);

- фініки (3-4 штуки);

- лляне масло (1 столова ложка);

- борошно амаранту (1 столова ложка);

- мед (1 чайна ложка);

- підготуйте пророщену крупу, промийте її якщо є необхідність;

- наріжте банани і ананас середніми шматочками;

- помийте сухофрукти, вийміть з них кісточки;

- завантажте в блендер крупу, банани, ананас, сухофрукти і гарненько збийте;

- туди ж додайте все інше і ще раз перемішайте.

Готово, прикрашайте кашу і насолоджуйтеся її смаком.

Раніше популярна думка, що здорове харчування - це нудно і несмачно з кожним роком все більше і більше спростовується. І приклади рецептів живих каш - пряме тому підтвердження. Можна їсти корисну їжу, і при цьому кожен день радіти новим приємним смаковим відчуттям.

Читайте также: